Біг, теніс і плавання врятують від болю в кістках, м'язах та суглобах після 60 років, стверджує дослідження британських учених. Енергійні вправи необхідні хоча б раз на тиждень, щоб запобігти м'язово-скелетному болю.
При цьоу дослідники з Університету Портсмута виявили, що помірні фізичні навантаження у вигляді танців, ходьби, легких вправ або прання та прибирання пилососом не допоможуть.
Доктор Нільс Нідерштрассер, експерт з болю та травм відзначає, що хронічний біль є величезною проблемою в будь-якому віці. Майже дві третини людей старше 75 років повідомляють про постійні болі, і для її запобігання в пізнішому віці треба займатися спортом частіше і довше.
Він уточнив, що це одна з найпоширеніших і найскладніших проблем у медичному співтоваристві, яка знижує якість життя та самопочуття.
При цьому люди похилого віку вважають, що інтенсивні тренування завдають їм біль. Проте дослідники дотримуються іншої думки. Вони вивчили дані жителів Англії, які повідомляли про біль у кістках, суглобах або м'язах у чотирьох точках країни за 10-річний період.
Добровольців опитували, як часто вони тренуються – частіше за один раз на тиждень, раз на тиждень, 1-3 рази на місяць або майже ніколи, а також наскільки інтенсивні їх вправи.
На початку дослідження група дорослих у віці старше 50 років повідомили про те, що вони страждали на скелетно-м'язовий біль. За десять років картина прояснилася. За словами дослідників, лише ті, хто займався тренуваннями високої активності хоча б раз на тиждень, рідше повідомляли про біль.
Як на початку, так і наприкінці дослідження жінки, небагаті люди та люди з надмірною вагою та ожирінням біль відчували частіше.
Дослідники заявили, що гормональні зміни були ймовірною причиною вищої частоти болю у жінок. Люди з надмірною вагою та ожирінням страждають, оскільки зайва вага збільшує навантаження на суглоби. У бідних людей причина криється у нестачі коштів для звернення за приватною допомогою та лікуванням хвороб та травм.
Загалом будь-яка активна діяльність допомагає людям залишатися здоровими і почуватися краще, ніж відсутність вправ, при цьому легкі вправи не дають довгострокового ефекту.
Людина, яка їздить на велосипеді, наприклад, раз на місяць і єдиною іншою діяльністю якої залишається легка робота по дому, належить до групи малорухливих людей.
