У міру того, як вчені досліджують причини синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) і біполярного розладу, в їх поле зору потрапив новий каталізатор даної проблеми.

Дослідники з медичного кампусу Аншутц Університету Колорадо вважають, що споживання цукру може грати важливу роль в цих розладах і навіть в агресивній поведінці.

Їх наукова робота передбачає, що фруктоза (тип простого цукру) і сечової кислоти збільшують ризик розвитку різних поведінкових станів.

Дослідники виявили, що цей компонент цукру і кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози змушує організм думати, що він голодує, і тим самим змінює психічний стан людини.

За словами провідного автора, професора Медичної школи Каліфорнійського університету Річарда Джонсона, він і його колеги представили докази того, що фруктоза, знижуючи енергію в клітинах, викликає реакцію годування, аналогічну тій, яка виникає при голодуванні.

Виявляється, цукор робить людей більш імпульсивними. Джонсон пояснює, що реакція на здобич їжі змушує людину діяти імпульсивно. Цей інстинкт виживання також спонукає до більшого ризику, швидкого прийняття рішень і агресивності. Генетично ця відповідь допомогла нашим предкам добувати їжу протягом всієї історії і виживати. Однак сьогодні, за словами дослідників, різке збільшення вживання солодких продуктів і напоїв підтримує цей екстрений рефлекс без необхідності для сучасної людини.

У той час, як шлях фруктози був призначений на допомогу виживанню, її споживання різко зросло за останнє сторіччя і вважається занадто надмірним через велику кількість цукру, який міститься в нинішньому західному харчуванні, додав професор.

В дослідженні, опублікованому в журналі Evolution and Human Behavior, представлено, як рафінований цукор і кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози пов'язані з поведінковими проблемами, що викликають ожиріння, а також із західними стилями харчування.

При цьому професор Джонсон зазначає, що вони не звинувачують цукор в агресивній поведінці, а скоріше відзначають, що він може бути одним з чинників. Визначення фруктози як фактора ризику не скасовує важливості генетичних, сімейних, фізичних, емоційних і екологічних факторів, які формують психічне здоров'я.