Цибуля і часник є ключовими в боротьбі з раком молочної залози, вважають дослідники Університетів в Буффало і Пуерто-Ріко.
Вчені вивчили і овочі, і інгредієнти приправи під назвою софріто, яка є одним з основних продуктів пуерторіканської кухні і зробили висновок, що це непоганий рецепт для зниження ризику цього небезпечного виду раку у жінок.
Слід зазначити, що в Пуерто-Ріко це перше популяційне дослідження, в ході якого вивчено зв'язок між споживанням цибулі і часнику і раком молочної залози в країні. Результати були опубліковані в журналі Nutrition and Cancer.
За словами дослідників, споживання цих продуктів, а також софріто було пов'язане зі зниженим ризиком розвитку раку молочної залози серед пуерторіканських жінок.
Гаурі Десаї, провідний автор дослідження, кандидат епідеміологічних наук, студент в Школі громадського здоров'я UB додав, що фактично у тих, хто вживав софріто більше одного разу в день, ризик знижений на 67% в порівнянні з жінками, які його не вживають.
Ідея дослідження виникла з попередніх наукових даних, що свідчать про захисні властивості цибулі і часнику.
Десаї вважає, що вивчення пуерторіканських жінок, які їх споживають і також у вигляді софріто, було унікальним.
Пуерто-Ріко - ідеальне місце для досліджень, оскільки тут більш високий рівень використання в стравах даних овочів, ніж в Європі та США. Особливо популярне софріто, яке входить до складу гісос (рагу), страв пуерторіканської кухні з бобів і рису.
Відзначається, що в Пуерто-Ріко рівень захворюваності на рак молочної залози нижче, ніж в материковій частині США, хоча досліджень раку молочної залози тут проводиться мало.
Дослідження було результатом співпраці колег з UB і Університету Пуерто-Ріко, щоб зрозуміти, чому ці показники нижче, ніж в іншій частині США, і чому там вони продовжують рости, в той час як в іншій частині Америки вони зменшуються.
Дійсно, цибуля і часник багаті флавонолами і сераорганічними сполуками. Зокрема, часник містить такі сполуки, як S-алілцистеїн, діаллілсульфід і діаллілдісульфід, а цибуля – алк(ен) і ділцистеїнсульфоксиди.
Ці сполуки мають антиканцерогенні властивості, що показали результати випробувань і у людей, і тварин.
