З часом в судинах пошкоджуються тканини, і це дозволяє холестерину ЛПНЩ утворювати бляшки вздовж крихітних розривів на стінках артерій, що є початком атеросклерозу.
Ліки допомагають контролювати АТ в групі ризику. Тим не менш, низька фізична активність є таким же фактором ризику серцево-судинної захворюваності і смертності, як і вісцеральне (черевне) ожиріння і харчування з високим вмістом солі.
Дієта DASH (тип харчування для зупинки гіпертонії) довела свою ефективність, допомагаючи знизити ризик високого артеріального тиску, і в деяких випадках зниження споживання натрію до 1500 мг в день.
Однак, крім цього, проведено дослідження впливу ранкових і вечірніх аеробних тренувань на артеріальний тиск. Вони свідчать про те, що такі заняття знижують систолічний АТ на 8 мм рт. ст., а діастолічний - на 5 мм рт. ст.
Причому, більше зниження досягається з допомогою тренувань, що проводяться 2-3 рази на тиждень, тривалістю 30-45 хв і з помірною інтенсивністю.
Було показано, що контрольовані вправи в плані рекомендованої частоти, інтенсивності, часу і типу забезпечують гіпотензивний ефект відразу після фізичного навантаження.
Слід зазначити, що зниження АТ після аеробних тренувань варіюється в різних дослідженнях.
Стимуляторами істотного зниження тиску названі такі фактори, як тренування високої інтенсивності і пов'язана з цим втрата ваги.
При цьому, у 25% людей підвищений АТ все ж не реагує на фізичні вправи, оскільки існують генетичні характеристики або інші нерозпізнані причини.
Також на зниження АТ після тренування може вплинути час доби, в який проводяться аеробні вправи.
Дослідники з університету Сан-Паулу і Орегона намагалися порівняти ефект зниження АТ в аеробних тренуваннях, що проводяться гипертониками вранці і ввечері три рази в тиждень протягом десяти тижнів.
Основним результатом дослідження стало те, що хороші гіпотензивні ефекти показали вечірні аеробні тренування.
Втім, доктор Джеймс Теббе зазначив, якщо не виходить проводити ввечері такі заняття, то все одно потрібно тренуватися, незалежно від часу доби.