Перше дослідження показало, що у гризунів покращилася нейросудинна функція, яка відіграє важливу роль у когнітивних здібностях - пам’яті, розумової здатності тощо.
Через 16 тижнів дієти виявили, що у мишей відбулося збільшення мозкового кровотоку, поліпшення балансу мікробіома у кишечнику, зниження рівня глюкози в крові та маси тіла, а також посилення процесу, який очищає мозок від амілоїд-бета речовин, які є ознакою хвороби Альцгеймера. Це сприятливі ефекти потенційно пов'язані з продовженням життя і зміцненням здоров'я.
У другому дослідженні доктор Лін і її колеги використовували методи нейровізуалізації для вивчення in vivo ефектів рапаміцина, або простого калорійного обмеження, на когнітивну функцію як молодих, так і більш старших мишей.
Вчені побачили позитивний ефект рапаміцину і калорійного обмеження на нейросудинну функцію.
Дані свідчать про те, що калорійне обмеження можна назвати джерелом молодості для старіючого організму, чиї нервово-судинні й метаболічні функції можуть бути краще, ніж у молодих особин на необмеженіому харчуванні.
Вченим належить з'ясувати, чи будуть схеми застосовні також і для людей.