Сіль має вирішальне значення для роботи нервів і м'язів, оскільки вона контролює обіг води в організмі. Між тим експерти кажуть, що брак солі шкідливий, як і надлишок її вживання.
Якщо організм отримує мало натрію, може з'явитися нудота, блювання і м'язові судоми. Високий рівень солі, наприклад, в оброблених харчових продуктах може бути шкідливим для здоров'я. Він може викликати підвищений кров'яний тиск і підвищити ризик смертельних серцевих захворювань.
Золота середина для дорослих - максимум 6 г солі в день.
Солі важко уникнути, коли харчуватися на ходу або при виборі готових страв у кіосках швидкого харчування, оскільки вона прихована в цій їжі.
Сіль додає аромат навіть стравам з м'яким смаком і стимулює вживання більшої кількості їжі.
Надто оброблені продукти і готові страви досить солоні, і люди стверджують, що вони «смачні» і «ароматні», але найчастіше це пов'язано з високим вмістом солі, а не з якістю і кількістю ароматичних інгредієнтів.
Коли готувати їжу самостійно, легко контролювати, скільки солі додати в їжу.
Для коригування смакових рецепторів потрібно близько 10 днів, тому недовго доведеться звикати до помірної кількості солі. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує 2 г натрію в якості профілактики серцево-судинних захворювань. Американська асоціація серця рекомендує ще менше - 1,5 г натрію для пацієнтів з ризиком серцевих захворювань.
Проте в дослідженні робиться висновок, що «немає переконливих доказів того, що люди з помірним або середнім споживанням натрію повинні зменшити споживання натрію для профілактики серцевих захворювань та інсульту».
Слід враховувати, що іноді виробники використовують натрій замість солі. Звичайна сіль містить 40% натрію, тому потрібно помножити цю кількість на 2,5, щоб встановити фактичний вміст солі.
Таким чином, 2,4 мг натрію – це приблизно 1 чайна ложка або 6 г.
Сіль - важливий електроліт, який підтримує правильний баланс рідини в тілі. Поряд з калієм, натрій допомагає забезпечити багато функцій тіла. Однак чим більше натрію, тим більше води він притягує.
При надто великій кількості натрію рідина витісняється з клітин і надходить у кров, щоб підтримувати рівні. Виникають набряки і головний біль, оскільки кровоносні судини наповнюються додатковою рідиною. Знизити рівень натрію можна вживанням води і розбавити його концентрацію.
Столова сіль є найбільш поширеною і видобувається з соляних родовищ під землею. Іноді в неї додають йод для профілактики дефіциту йоду.
Є й інші види солі. Морська сіль отримується з випаровуваної морської води, вона зазвичай нерафінована і крупніша, ніж столова. Ця сіль містить деякі додаткові мінерали - калій, цинк і залізо.
Гімалайська сіль видобувається з мінімальною обробкою в шахтах Гімалаїв і багата численними природними мінералами і мікроелементами, як кальцій, залізо, калій і магній. Її рожевий колір обумовлений наявністю оксиду заліза. В ній менший відсоток натрію.
При цьому, щоб не використовувати надмірну кількість солі, можна додавати в їжу часник і імбир, які забезпечують аромат і покращують їжу, а також сік лимона.
