Вивчаючи муміфіковані останки дворічної дівчинки, яка померла 450 років тому в Італії за часів епохи Відродження, вони виявили, що причиною її смерті став гепатит В.

Дитина був похована поруч з іншими тілами в базиліці Святого Доменіко Маджоре в Неаполі.

Вченим вдалося впорядкувати повний геном древнього штаму гепатиту B після вилучення ДНК.

Більше 30 років тому, коли технології були не настільки розвинені, ще до появи геномного секвенування, італійські дослідники припускали, що дитина померла від віспи, про що свідчили рубці від висипу на тілі.

Після вивчення вірусної ДНК із зразків шкіри і кістки та аналізу генетичних даних дослідники не виявили ознак віспи.

Тоді вчені вдалися до тестування зразка ДНК, щоб з'ясувати, чи існує інша генетична ознака серед маркерів сотень вірусів, бактерій та інших збудників хвороб.

У результаті з'ясувалося, що дитина була вражена рідкісним дитячим захворюванням – штамом гепатиту В, відомим як синдром Джьянотті-Крости.

Вчені відзначають, що штам гепатиту B дуже мало змінився генетично порівняно з сучасними зразками вірусу.

Розуміння еволюції хвороботворних мікроорганізмів є важливим для з'ясування того, як їх викорінити, зазначив еволюційний генетик Університету Макмастера Хендрік Пойнар.

Вірус, який сьогодні викликає захворюваність і смертність, особливо в слаборозвинених країнах, почав заражати людей близько 60 000 років тому.

Вчені вважають, що чим більше вони розуміють поведінку минулих пандемій і спалахів, тим більше стають зрозумілими сучасні патогени і те, як вони працюють і поширюються. Така інформація допоможе їх контролювати.