Вчені обговорюють ефективність антидепресантів протягом багатьох років. В останньому дослідженні учених з Данії зроблений несподіваний висновок: про те, що антидепресанти краще працюють, ніж плацебо, доказів зовсім мало.
Антидепресанти сучасні люди приймають поряд з розмовною терапією (психотерапією). За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США, це 12,7% жителів країни з 12 років і старше. Це один з 8 осіб. Чверть використовують їх 10 років і більше.
Фармацевтичні компанії прагнуть продавати ліки, на розробку і тестування яких вони витратили багато років. Лікарі призначають їх тим пацієнтам, у яких знижена якість життя і люди прагнуть використовувати все, що може поліпшити їх самопочуття.
Не так давно доктор Андреа Кіпріані і його колеги порівнювали ефективність 21 антидепресанту і ранжували препарати для лікування гострих станів в якості рекомендацій для лікарів.
Аналіз названий найбільшим у своєму роді. До нього увійшли 522 випробування і майже 116 500 учасників. Дослідники дійшли висновку, що всі антидепресанти були ефективнішими, ніж плацебо у дорослих з серйозним депресивним розладом.
Проте деякі вчені запевняють, що це суперечливі докази того, наскільки добре вони працюють.
В цьому суть останнього аналізу вчених Північного Кокранівського Центру в Данії. Вони кажуть, що нинішній рівень доказів в підтримку антидепресантів недостатній, і немає впевненості, що вони працюють краще, ніж плацебо.
Оскільки дуже багато людей використовують антидепресанти, вирішено повторити аналіз Кіпріані, але з урахуванням всіх даних, щоб отримати більш повну картину.
Автори на чолі з доктором Клаусом Монкхольмом, вважають, що робота доктора Кіпріану не врахувала деякі дані і виділили ряд недоробок з групами людей. Наприклад, учасники, певно, знали, що вони перебували в експериментальній групі, а не в групі плацебо. Також доктор Монкхольм стверджує, що дослідження, пов'язані з метааналізом, були короткими і тому не завжди застосовні до людей, які роками приймають антидепресанти.
Крім того, розміри ефекту були відносно невеликими, і хоча вони статистично значущі, вони не можуть бути клінічно важливими. Крім цих недоліків, автори також стверджують, що результати представлені непрозоро. Це означає, що неможливо визначити, яким чином проводилися деякі дослідження і немає точності експерименту.
Тому в сукупності дані не підтверджують однозначних висновків щодо ефективності антидепресантів при боротьбі з депресією у дорослих, у тому числі, що вони є ефективнішими, ніж плацебо.
Хоча автори не стверджують, що антидепресанти не діють взагалі, вони дійшли висновку, що докази недостатньо переконливі. Вони вважають, що необхідні більш масштабні, тривалі і ретельні дослідження.
