У новій доповіді Американська академія педіатрії дає рекомендації з цього приводу і наголошує, що традиційні ляльки, машини, конструктори, крейда тощо кращі, аніж мобільні пристрої, тварини, які розмовляють, і їм подібні.

При цьому, цифрові іграшки продаються під маркою освітніх, і багато батьків в це вірять. Звичайно, вони можуть допомогти дітям придбати деякі навички, зайняти час грою. Тим часом роль простеньких іграшок значно глибше. Вони можуть дати хлопчикам і дівчаткам більше можливості і свободи для реалізації уяви і творчих здібностей, практикувати рішення проблем і навчитися взаємодіяти з іншими дітьми.

Іншими словами, не потрібно дозволяти електронному ведмедю брати на себе обов'язки оповідача і замінювати взаємодію батьків з дітьми.

Крім цього, для малюків немає необхідності в екранному часі, за винятком відео з сім'єю. Фахівці вважають, що перед екраном діти до 18 місяців сидіти не повинні. Дуже обмежено - у віці до 2 років.

Дітям від 2 до 5 років рекомендується обмежити час екрану, включаючи телевізор, комп'ютери і мобільні пристрої, однією годиною в день.

Електронні пристрої існують близько десяти років, тому не ясно, які ефекти вони дають - хороші чи погані, і як вони впливають на розвиток маленьких дітей.

Дослідники роблять висновок, що для розвитку уяви дітей і надання їм допомоги в появі необхідних навичок, прості ігри діють краще.

У цьому переконало спеціальне дослідження в середовищі малозабезпечених сімей з маленькими дітьми. Воно показало, що малюки, які грали з конструктором, показали кращий розвиток мови. Вся справа виявилась у взаємодії батьків і дітей в таких іграх.

Тому, вирушаючи перед святами в магазин, подумайте про традиційні подарунки - книги, художнє приладдя, ляльки, фігурки тварин, настільні ігри та головоломки, іграшковий транспорт. Коли діти використовують іграшкових персонажів і предмети ігор, вони вчаться спілкуватися, регулювати емоції і будувати навички, які їм потрібні в реальному житті.

Батькам також не варто зловживати електронними пристроями. Якщо дитина постійно бачить телефон в руці матері або батька, вона в підсумку також потягнеться за ним.

До того ж, час, який витрачається на пристрій, батьки просто відбирають у дітей, позбавляючи їх своєї уваги.