Він зазначив, що вітчизняні фармзаводи функціонували в тій системі цінностей, коли в країні з'являлося багато ефективних і якісних препаратів. Їх реєстрували і зараз використовують тільки на території України. Тому вони ніяк не можуть потрапити в європейські протоколи лікування. При цьому відрізняються гарною якістю і ефективністю. Наші фахівці і пацієнти багато років їх успішно застосовують.
Відзначаючи наближення української медицини до міжнародної, Редер згадав відсутність механізму, який забезпечує обов'язковість у використанні протоколів.
Також він не очікує, що це стане фактором стимулу для появи на нашому фармакологічному ринку нових зарубіжних препаратів. Навпаки, умова обов'язковості протоколів послужило б його насиченню.
Чиновники МОЗ України при цьому вважають, що новий формат медичного обслуговування стане стимулом фармвиробників для реєстрації нових препаратів. Тобто існує дозвільний механізм: лікар вибирає кращу схему лікування, використовуючи і українські, і зарубіжні протоколи.