Дослідження показало, що видалення одного з цих генів із клітин мишей значно знижує поширення трансплантованих клітин меланоми приблизно на три чверті.

Провідний вчений доктор Девід Адамс і його колеги з інституту Кембриджа відзначили, що відкриття може послужити новій політиці у виборі ліків.

Пухлини, які поширюються на інші частини тіла, важко піддаються лікуванню і є головною причиною смерті, але раніше не були з'ясовані основні механізми, якими можна контролювати їх поширення.

Дослідники спостерігали на поширення клітин меланоми в легені мишей, пропускаючи поодинокі гени. Вони просіяли 810 генів і визначили 23, які були залучені в процесі регуляції.

Багато з них були важливі для функції імунної системи, такі, наприклад, як ген Spns2. Дослідники виявили, що у мишей, у яких забрали ген Spns2, порушилася система сигналізації, а тому збільшилася кількість протипухлинних імунних клітин, що борються з клітинами меланоми в легенях.

"Це дослідження дає нове уявлення про гени, які відіграють певну роль у поширенні раку і може вважатися потенційним способом лікування раку в майбутньому», - упевнені дослідники.