Після отримання триоксиду миш'яку у двох випробовуваних моделей не виявили небезпечних рівнів ВІЛ, дві інші моделі показали зменшену кількість вірусу.

В даний час існують лише два випадки лікування ВІЛ за допомогою трансплантації стовбурових клітин, однак експерти попереджають, що ця процедура небезпечна.

Новий підхід передбачає використання препарату, вже схваленого в США і Європі, і може призвести до заміни ризикованої процедури.

Радник ЮНІСЕФ з ВІЛ/Сніду Шафік Ессаджі повідомив, що результати дуже цікаві і дозволяють припустити, що нові ліки у поєднанні з існуючими антиретровірусними препаратами можуть зменшити або ліквідувати ВІЛ.

Щодо лікування від вірусу як мінімум двох пацієнтів на тривалий термін, стало відомо в березні на медичній конференції в Сіетлі.

Лондонський пацієнт з лімфомою Ходжкіна переніс трансплантацію стовбурових клітин від донора з геном, стійким до ВІЛ. Через 18 місяців у чоловіка не спостерігалося жодних ознак вірусу, незважаючи на те, що він не вживав життєво необхідні антиретровірусні препарати.

Щоправда, пацієнта не вважають вилікуваним, а визнали лише таким, що знаходиться в тривалій ремісії. До слова, хворі на рак повинні перебувати в стані ремісії протягом п'яти років, перш, ніж їх віднесуть до вилікуваних.

Експериментальна процедура трансплантації працює за допомогою генів, узятих від людей, які за своєю природою захищені від ВІЛ. Однак процедура небезпечна, оскільки можлива реакція, якщо не приймати замінні імунні клітини.

Оскільки триоксид миш'яку вже схвалений для використання на людях, його можна швидко відстежити до випробувань, вважають вчені.

Пероральні склади знаходяться на розвиненій стадії розробки, і їх доступність зробить більш імовірним широке застосування препарату.

Триоксид миш'яку також відомий як Trisenox або ATO. Його прописують пацієнтам з лейкемією.

Компанія Cancer Research UK заявляє, що він працює, прискорюючи загибель злоякісних клітин, сприяє нормальному розвитку здорових.