У триденному експерименті брало участь 62 людини. Їх випадковим чином розділили на 3 групи. Учасники з однієї спали всю ніч без перерви, з другої - лягали пізніше звичайного, а третіх під час нічного сну кілька разів будили. Загальний час сну для всіх випробовуваних було однаковим у тих, які лягали пізніше, а також у тих, кому доводилося ночами прокидатися.

Патрік Фінан (Patrick Finan) разом зі своїми колегами попросили учасників оцінити випробовуваний ними рівень негативних і позитивних емоцій. Вже на другій день люди, що змушені були прокидатися, відчували приблизно на третину менше позитивних емоцій, в порівнянні з першим днем дослідження. Відповідний показник серед добровольців, які пізно лягали спати, скоротився лише на 12%. Хоча, на рівень негативних емоцій ніяк не впливає якість сну.

Відзначимо, що в основному нічні прокидання характерні для хворих, які страждають безсонням. У таких людей нерідко розвивається депресія, основні причини появи якої до сьогоднішнього дня залишалися маловивченими.

Учасники експерименту піддалися полісомнографії. Це дозволило простежити, що саме відбувається з організмом протягом сну. У результаті виявилося, що періоди глибокого повільного сну в випробовуваних, які змушені були прокидатися ночами, були набагато коротші, в порівнянні з іншими добровольцями. Слід позначити, що переривчастий сон також не дозволяв повноцінно відновлюватися протягом фаз повільного сну, а як відомо, саме з ним було пов'язане значне погіршення настрою піддослідних.

На думку авторів, ефект, який пов'язаний з дефіцитом повільного сну, може накопичуватися. У перспективі розвиваються хронічні розлади сну, що вимагають серйозного лікування.