Серйозне випробування для батьків - це бачити, як їх дитина страждає або у неї щось болить. Іноді діти просто не можуть пояснити, який це біль і де він. А щоб така ситуація не застала зненацька, набагато краще дізнатися про захворювання заздалегідь. До того ж своєчасне виявлення хвороби, допоможе її ефективному лікуванню, а також дасть можливість звести до мінімуму ймовірність можливих ускладнень.

Отит - це захворювання вуха, найчастіше виникає на тлі аденоїдиту або ГРВІ. Воно може носити гострий або хронічний характер. Відзначимо, що слухова труба є важливим елементом будови середнього вуха, яка з'єднує барабанну порожнину із зовнішнім середовищем. Глоткове гирло слухової труби в спокої закрите, воно відкривається лише при ковтальних рух або смоктальних рухах.

У малюків та дітей раннього віку дана слухова труба широка, але коротка, що підвищує ризик потрапляння різних інфекцій з носоглотки в середнє вухо. У маленьких дітей найчастіше зустрічається зовнішній отит, який виникає, якщо в дитячу шкіру зовнішнього слухового проходу (при розчісуванні волосся або чищенні вух) потрапляє інфекція. При перших симптомах шкіра навколо даного слухового проходу червоніє, а прохід за рахунок набряку звужується. Іноді в цих місцях з'являється напівпрозорі виділення.

Нерідко трапляється захворювання і зовнішнього вуха, яке викликається стрептококами групи А. Інфікування може відбутися через мікротріщини або пошкоджені ділянки шкіри.

Гострий середній отит часто спостерігається у дітей перших років життя. Вчені встановили, що практично всі малюки за свої перші три роки життя хоча б один раз переносять гострий середній отит. Кількість таких дітей досягає 90%.

На превеликий жаль не всі батьки можуть відразу помітити або визначити проблему, оскільки практично у кожного другого малюка на перших етапах захворювання отит протікає безсимптомно. Часто приводи для занепокоєння з'являються тільки тоді, коли виникає перфорація на барабанній перетинці.

Також сигналом для занепокоєння можуть послужити: температура, млявість, слабкість або скарги дитини на біль у вусі.

Зазвичай медики в план обстеження включають тімпанометр або отоскопію (огляд перетинки). Тімпанометрія - це метод, який дозволяє визначити стан барабанної порожнини, а також прохідність слухової труби.

При лікуванні дитині можуть призначити курс антибіотиків. Які саме призначити ліки вирішує лікуючий лікар. При цьому він повинен враховувати чутливість лікарських препаратів до різних збудників захворювання.

При гострому отиті потрібно закапувати ніс судинозвужувальними краплями, які допомагають відновити повне і нормальне сполучення між середнім вухом і порожниною носа.

Немає ніякого сенсу застосовувати антибіотики у вигляді крапель на перших етапах захворювання. У такий період використовуються лише краплі з протинабряковою або знеболюючою дією. А препарати з антибіотиками застосовують тільки при гострому або хронічному отиті, але якщо з'явилася перфорація.

Зігріваючі компреси можна ставити тільки при відсутності гною, які накладаються навколо вуха. Якщо ж утворився гній, то теплові процедури або краплі застосовувати не можна.