Причина в тому, що абдомінальне ожиріння тісно пов'язане зі станами, які прискорюють закупорку артерій внаслідок атеросклерозу, пояснив автор дослідження доктор Хані Мохаммаді з Каролінського інституту у Стокгольмі. Ці стани включають підвищений кров'яний тиск, високий рівень ліпідів та цукру в крові та резистентність до інсуліну (діабет).
При цьому доктор Мохаммаді не виключає, що можуть бути й інші нерозпізнані механізми явища.
У цілому зв'язок між цим жиром і повторюваними серцевими нападами виявився настільки очевидним, що, на думку вчених, медичні працівники повинні використовувати окружність талії для виявлення пацієнтів з групи ризику.
Дослідження за участю понад 22 000 чоловік розглянуло не тільки повторювані інфаркти, а й ішемічні інсульти, смерть від ішемічної хвороби серця, які відбулися після першого серцевого нападу.
У більшості учасників було абдомінальне ожиріння, вік коливався від 35 до 77 років. З кожною людиною з групи спостерігали 4 роки після серцевого нападу.
Команда вчених дійшла висновку, що жир на животі був більш важливим показником повторюваних серцевих нападів, ніж загальне ожиріння.
Ожиріння визначили як окружність талії 94 см і більше для чоловіків і 80 см або більше - для жінок.
На зв'язок між жиром і рецидивами серцево-судинних захворювань після першого нападу не вплинула навіть вторинна профілактика, що передбачає запобігання повторного інфаркту і зменшення факторів ризику.
Пацієнти з підвищеним рівнем абдомінального ожиріння весь час мали підвищений ризик повторної серцевої події, незважаючи на те, що вони отримували антигіпертензивні препарати, ліки від діабету і гіполіпідемічні препарати.
Цікаво, що чоловіки мали більш тісний зв'язок між окружністю талії та наступними серцевими нападами. У жінок зменшений ризик спостерігався при окружності талії навіть не низького, а середнього діапазону, оскільки у них більшу частину черевного жиру становить підшкірний жир, який відносно нешкідливий.
Вчені зробили висновок, що підтримка здорової окружності талії важливе для запобігання серцевих нападів і інсультів, незалежно від того, скільки ліків приймає пацієнт, або наскільки гарні аналізи крові.