Згідно з результатами, скупчення величезної кількості жирових клітин у мозку здатне прискорити або викликати розвиток відповідного захворювання. На думку експертів, це відкриття дасть нові можливості або методи лікування даної хвороби.

У 1906 році, коли доктор Алоїс Альцгеймер описав хворобу, ще тоді експерти виявили аномальне скупчення жирових клітин в головному мозку померлих пацієнтів. Фахівцям також вдалося визначити і тип жиру.

Команда дослідників протягом довгого часу намагалася з'ясувати, з якої причини стовбурові клітини мозку, що проводять ремонт пошкоджених частин, неактивні при хворобі. Виявилося, що жирові клітини знаходяться дуже близько до стовбурових (в мозку мишей).

Лаура Гамільтон (Laura Hamilton), доктор і головний автор дослідження говорить, що раніше ще сам Альцгеймер не звернув увагу на скупчення жирових клітин у мозку пацієнтів. Але, не варто забувати, що в ті часи біохімія жиру була дуже важким завданням для вчених. А це процедура одна з найнеобхідніших.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 48 мільйонів людей живуть з деменцією у всьому світі. Спільними симптомами є втрата розумових здібностей і пам'яті, вони дуже серйозно впливають на життя людини. Хвороба Альцгеймера - це головна причина розвитку деменції приблизно в двох з трьох випадків.

У дослідженні вчені порівняли мозок 9-ти пацієнтів, які померли від хвороби Альцгеймера, з мозком 5-ти померлих, які не страждали захворюванням. Виявилося, що найбільше клітин жиру у пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

Дослідники за допомогою сучасних спектрометрів визначили і тип жирових відкладень.

Дослідник з Університету Монреаля, Карл Фернандес (Karl Fernandes), пояснює: «Нам вдалося виявити, що сам мозок може виробляти жирні кислоти. Якщо розвиток старіння відбувається нормально, то відповідні жирові клітини з'являються в мозку в невеликій кількості. Але, в тому випадку, якщо даний процес прискорюється, і якщо гени схильні до хвороби Альцгеймера, то розвивається дане захворювання».

Мозок гризунів, гени яких схильні до хвороби Альцгеймера, робив відкладення жирних кислот приблизно за 2 місяці. Якщо порівняти ці дані з людським часом, то це приблизно 20-23 роки.

За словами Карла Фернандеса, нарощування жирних кислот - це не наслідок, а скоріше всього причина або каталізатор хвороби.

Команда припускає, що інгібітори (лікарські препарати), які перевірені при різних видах метаболічних захворювань, наприклад, ожиріння, здатні блокувати фермент, що виробляє жирні кислоти в мозку, а також і зупиняти їх накопичення. Випробування вже проведені на гризунах, схильних до захворювання, підтвердили цей факт.