Вчені за останками середньовічного паломника визначили, що проказа на території Європи, де вона була поширеним явищем в середньовіччі, набула розмаху епідемії у зв'язку з релігійним паломництвом.
Прадавній скелет молодого чоловіка приблизно 18-25 років був знайдений в лепрозорії лікарні Сент-Мері Магдалини в Гемпширі, поблизу Вінчестера. Вінчестер в ті часи був паломницьким центром, оскільки тут багато святинь, датованих 12-м століттям, а також спеціалізованих лікарень для прокажених.
«З 11 по 14 століття в Західній Європі відбувся небачений спалах ураження лепрою, - говорять вчені Університету Вінчестера. – Ми задалися питанням - чому проказа, яка протягом багатьох століть обходила стороною цей регіон, раптом з'являється у Західній Європі? Останки однієї людини допомогли розкрити одну з причин».
Дослідники припустили, що це був паломник з Іспанії, і, можливо, підхопив хворобу під час подорожі по Європі. Також вони визначили, що після смерті людину поховали традиційно паломництва, і не поводились з нею, неначе з ізгоєм.
Бактеріальна інфекція, викликана Mycobacterium лепри або Mycobacterium lepromatosis, вражала людей протягом тисяч років. Рівня епідемії вона досягла в період середньовіччя.
Вчені виявили, що геном бактерій, які викликають захворювання, істотно не змінився, оскільки хвороба досягла свого піку в середньовічній Європі і пішла на спад. Це може пояснити зниження її передачі, оскільки опір хвороби розвивався протягом тривалого часу. Однак і в нинішні часи люди досі страждають від цієї хвороби.
