Фактори ризику перелому шийки стегна, як правило, аналогічні і серед пацієнтів, які не страждають на хворобу Альцгеймера.

Тим часом, згідно з даними недавнього дослідження, проведеного в Університеті Східної Фінляндії, частота переломів стегна у пацієнтів з хворобою Альцгеймера вище, незалежно від інших факторів. Недуга сам по собі є істотним чинником ризику перелому кісток тазостегнового суглоба. Виходячи з цього, відносний вплив інших факторів ризику значно менше.

Люди похилого віку та особи з психічними та поведінковими розладами або ті, що використовують психотропні препарати, антидепресанти, потрапляють в групу ризику перелому кісток тазостегнового суглоба.

Серед пацієнтів, які не страждають на хворобу Альцгеймера, також великому ризику піддаються ті, хто переніс інсульт, хворіє на діабет, проводить активне лікування раку, а також використовує інгібітори протонної помпи, протиепілептичні або опіоїдні засоби.

Результати дослідження засновані на вивченні жителів всіх поселень Фінляндії з діагнозом Альцгеймера без перелому шийки стегна, а також групи здорових людей.

Раніше багато чинників ризику перелому шийки стегна, в тому числі деменції, були ідентифіковані. Не було вивчено, чи є попереджувальними одні й ті ж фактори ризику у осіб з хворобою Альцгеймера і без неї. Зараз вже відомо, що наслідки перелому стегна більш серйозні для людини з деменцією.

Нові результати підкреслюють важливість розробки та реалізації профілактичних заходів, які необхідні людям, що страждають деменцією. Різні профілактичні заходи, такі, як фізичні вправи, медикаменти, оцінка домашньої безпеки і модифікація допомоги, а також огляди ліків вже розроблені. Кілька досліджень вироблено з приводу застосування їх для осіб, які страждають деменцією.

Регулярна оцінка ліків є одним із способів, оскільки була виявлений і підтверджений зв'язок між різними препаратами і ризиком перелому стегна.