Хоча океани покривають більше двох третин планети, люди знають більше про поверхню Місяця, ніж про морське дно. Між тим, одні медичні дослідники продовжують розробляти засоби для поліпшення здоров'я людей, інші вивчають глибини морів, вважаючи, що у водах Землі можуть знаходитися з'єднання для боротьби з хворобами.
Здатність морів змінюватися і очищатися цікавить вчених давно. Вони занурюються в їх глибини в пошуках нових та інноваційних методів лікування.
Морські тварини, рослини і мікроби створили унікальний портфель хімічних речовин, щоб захистити себе, а люди прагнуть дізнатися більше про ці нові сполуки.
Існує ряд причин, за якими життя в морі розробило особливий відбір молекул. Наприклад, тварини, які прив'язані до дна і не мають способів боротьби (губки і корали) знаходять інші способи захистити себе. У багатьох випадках хімічні речовини є їх зброєю.
Крім того, морські істоти, як правило, мають відносно примітивну імунну систему, а деякі живуть у перенаселених місцях (коралові рифи), де захист здійснюється постійно.
Водночас в океані одні організми повинні притягувати або відштовхувати інші. Їм необхідно координувати розмноження. Все це вимагає активних біологічних молекул.
Різноманітність загроз змусило їх в ході еволюції вести складні хімічні битви. Деякі з отриманих сполук можуть бути корисні для людської війни проти хвороб.
Використання ліків з океану почалося в Китаї в 2953 році до н. е. До 1950-х років хімік-органік Вернер Бергманнуже виділив ряд нуклеозидів з карибського різновиду губки під назвою Cryptotethya crypta.
Згодом з цих сполук були створені ліки нового покоління проти герпесу, гострого мієлоїдного лейкозу, неходжкінської лімфоми - Ара-А та Ара-С.
Морські равлики Conus magus містять смертельний набір нейротоксинів, які діють як знеболювальний засіб і в 1000 разів ефективніші за морфін. Його використовують для лікування хронічного болю.
Вважається, що океан може дати лікування від раку. Зовсім недавно група дослідників досліджувала молекули, які отримали з міног – безхребетної риби-паразита, зокрема, варіабельні рецептори лімфоцитів.
Вони націлені на позаклітинний матрикс, який представляє собою мережу молекул, що проходять між клітинами і забезпечує структурну підтримку, допомагає клітинам і тканинам зв'язуватися один з одним і сприяє міжклітинній комунікації.
Дослідники вважають, що вони могли б транспортувати хімічні речовини через зазвичай непроникний гематоенцефалічний бар'єр прямо в мозок і більш ефективно лікувати рак мозку та інсульт.
Морські губки представляють особливий інтерес дослідників в пошуку ліків від раку. Їх називають "скарбницею ліків", оскільки вони виділяють 5300 різних натуральних продуктів і нових сполук антибактеріальної, противірусної, протигрибкової, протималярійної, протипухлинної, імунодепресивної і серцево-судинної спрямованості.
Губка Halichondria okadai виробляє хімічну речовину, яку дослідники відтворили і перейменували в ерібулін. Його використовують для лікування жінок з метастазуючим раком молочної залози.
Морські бактерії дають з'єднання під назвою серінихінон, яке може вибірково знищувати ракові клітини меланоми.
Одним із препаратів, який вже пройшов клінічні випробування, став трабектин, отриманий з екстракту морського безхребетного Ecteinascidia.
Дослідники знайшли протипухлинні властивості в екстракті морської капусти, синтезували і виробляють у великих кількостях. Це лікує саркому м'яких тканин, вивчаються можливості лікування раку простати і молочної залози.
Інші морські мешканці також мають стійкість до грибків і бактерій, протипухлинну, протизапальну, противірусну, цитотоксичної та імунодепресивну активність.
