Дослідник Марк Скотт (Mark Scott) провів два експерименти і, в результаті, зміг знайти докази того, що мозковий сигнал (відомий як еферентна копія), що допомагає відрізнити процеси сприйняття, відіграє досить важливу роль в походженні нашої внутрішньої мови.

Еферентна копія - пророкує сигнал, який виробляє мозок, допомагає пояснити появу внутрішнього голосу. Даний сигнал здатний передбачати наші власні рухи. Те ж саме відбувається і з нашою слуховою системою оброблення мови. У той час, коли людина говорить, внутрішня копія звуку її голосу відтворюється паралельно із зовнішнім почутим звуком.

Часто люди багато говорять, що може заповнити слухову систему, заважаючи цим чути інші звуки в період розмови. Знижуючи вплив власного голосу на слух, використовуються припущення еферентної копії, і в результаті слух більш чутливий до інших звуків.

А внутрішня копія голосу, вироблена еферентних способом, відтворюється і за відсутності зовнішнього звуку, а це означає, що почутий звук є фактично внутрішніми передбаченнями власного голосу людини.

Згідно з гіпотезою, якщо еферентна копія дійсно знаходиться в основі внутрішньої мови, то в результаті сенсорна інформація, яка приходить із зовнішнього світу може компенсуватися внутрішньої копією, виробленою мозком.

Дані дослідження є точними. Вплив зовнішнього звуку значно знизилося, коли учасники експерименту подумки проговорювали склад, відповідний зовнішньому звуку.

Результати експериментів представляють докази того, що внутрішня мова людини користується спеціальною системою, яка скоріше всього займається обробкою зовнішньої мови і здатна допомогти пролити світло на певний патологічний стан.

Результати даного дослідження опубліковані у виданні «Psychological Science», журналі Асоціації психологічних наук.