Щорічно десяткам тисяч населення ампутують кінцівки. Після чого такі люди користуються штучними протезами. Вчені постійно працюють над іншими варіантами, щоб допомогти пацієнтам отримувати більш природні відчуття. Фахівці вже створили роботизовані руки. Також говорилося про чіп, який медики імплантують в мозок людини, даючи можливість управляти рукою за допомогою думки.
Медики намагаються пересаджувати кінцівки від донорів, але, на жаль, не всі донорські руки і ноги доступні, а іноді організм їх відторгає. Тому за останній час ведеться величезна кількість досліджень, спрямованих на вирощування нових кінцівок і органів з клітин пацієнта. На сьогоднішній день є люди, які живуть з вирощеним з їх власних клітин дихальним горлом.
Вчені з Бостона спробували виростити лапку щура (передню), а це більш складна структура, в порівнянні з дихальним горлом.
Очолює дослідженням Харальд Отт (Harald Ott), який налаштований досить оптимістично. Поки що він розробив метод, який назвав decel/recel. Decel - це перший етап дій, децеллюлярізація, коли донорську лапку очищають від всіх м'яких тканин, які можуть викликати згодом відторгнення організмом. Після настає етап рецеллюлярізаціі, на каркас, який залишився, нарощують клітини реципієнта. Експерти змогли вже виростити щурячу лапку. Вони також пропускали через неї електричні заряди, що показало, як вона стискається і розтискається. Потім лапки пришивали здоровим щурам, і в результаті виявили, що кровообіг проходить. Хоча, фахівці ще не перевірили, чи зможуть гризуни рухати лапкою і чи не відмовиться від неї організм.
Дослідження викликало різноманітні думки та відгуки інших експертів. Дехто з учених стверджують, що це скоєно видатний прорив, а інші - варіант глухого кута, тому, що для вирощування та для пересаджування людської руки потрібно буде об’єднати сотні судин, м'язів, нервів, а це дуже складна і трудомістка робота.
Але професор Отт продовжує проводити експерименти. Він почав вирощувати лапки вищих приматів. За словами професора, про дослідження на людях можна буде говорити років через десять і тим більше їх проводити.
Докладно про це потенційно історичне досягнення написано в журналі «ScienceDirect».