Оцінюючи групи людей із сільської Нікарагуа, вони згрупували їх у групи, які мали різні рівні доступу до західних ЗМІ. Це були люди з міської місцевості, села з доступом до деяких телевізійних передач і сіл з обмеженим доступом до телебачення.

Було встановлено, що переваги найвищих індексів маси тіла (ІМТ) були знайдені в селі з найменшим доступом до ЗМІ, а ті, хто проживав в міських районах воліли більш тонкі жіночі тіла.

Д-р Мартін Тові (Martin Tovee), співавтор експерименту з Інституту Невралгіі Університету Ньюкасла (Newcastle University's Institute of Neuroscience), сказав: «Наше дослідження показує, що телебачення значно впливає на те, яким саме люди бачать тіло ідеальної жінки. Відмінності в доступі до телебачення дозволили нам побачити, як засоби масової інформації впливають на те, до яких розмірів і форм прагнуть жінки».

Керівник проекту д-р Лінда Бусройд (Lynda Boothroyd), старший викладач психології в Durham University, заключила: «Інтерналізація ідеалу худого тіла є добре встановленим фактором ризику для незадоволеності власним тілом і розладів харчової поведінки на Заході. Наші дані наводять на думку, що доступ до телевізійних ЗМІ само по собі є чинником ризику для пропаганди тонких ідеалів тіла, щонайменше, в популяції, яка буквально недавно отримала доступ до телебачення».

Отримані дані допомогли експертам зробити висновки, що в суспільстві, в якому багато дивляться телевізор, чоловіки віддають перевагу тонким тілам самок. Це означає, що кількість доступу до ЗМІ напряму прогнозує ідеали тіла.

Даний експеримент хотів показати, які саме чинники ризику впливають на незадоволеність образом свого тіла. Телевізійний доступ виявився дуже сильним фактором впливу. Результати були опубліковані в «British Journal of Psychology».