Трансплантовані стовбурові клітини мозку можуть виживати без відторгнення - цим досягненням, використовуючи функцію імунної системи, дослідники з Університету Джона Хопкінса, США, відкрили новий пласт можливостей в медицині.
Дослідники розробили спосіб успішної трансплантації захисних клітин головного мозку без довічних препаратів проти відторгнення.
Новий підхід вибірково обходить імунну відповідь організму, дозволяючи трансплантованим виживати і захищати тканини мозку протягом тривалого часу.
Здатність успішно трансплантувати здорові клітини в мозок без препаратів проти відторгнення може сприяти пошуку методів лікування руйнівних генетичних захворювань. В першу чергу, у дітей, народжених з рідкісними хворобами, коли захисне покриття навколо нейронів (мієлін), яке зазвичай допомагає надсилати сигнали, не створюється.
Так буває, наприклад, при хворобі Пелизея-Мерцбахера. Цей розлад характеризується відсутністю у дитини етапів розвитку, як уміння сидіти та ходити, супроводжується мимовільними м'язовими спазмами і частковим паралічем кінцівок. Стан викликаний генетичною мутацією в генах, які утворюють мієлін.
Оскільки ці стани залежать від мутації, що викликає дисфункцію в одному типі клітин, це представило собою мішень для клітинної терапії. Вона включає пересадку здорових клітин або спроектованих так, щоб у них не було умов для перенесення уражених, пошкоджених або відсутніх клітин, пояснив Петро Вальчак, доктор медичних наук, доцент кафедри радіології.
Хоча дія імунної системи необхідна при впливі на бактерії або віруси, для трансплантованих органів, тканин або клітин є серйозною перешкодою. Традиційні препарати проти відторгнення роблять пацієнтів вразливими для інфекцій і люди повинні залишатися на них довічно.
В спробі зупинити імунну відповідь, команда університету шукала способи маніпуляції Т-клітинами - головною силою системи для наступу на чужинців.
Зокрема, Вальчак і його команда зосередилися на серії так званих "костимулюючих сигналів", з якими Т-клітини повинні зіткнутися перед початком атаки.
Ці сигнали використовуються для гарантії того, що клітини імунної системи не нападуть на власні здорові тканини організму, додав Джеральд Брандачер, доктор медичних наук, професор.
Для того, щоб трансплантовані клітини були прийняті імунітетом, як «я», назавжди, дослідники використовували антитіла, які не дають Т-клітинам починати атаку при зіткненні з чужорідними частинками.
Дослідники трансплантували гліальні клітини і заблокували імунну відповідь. Лікування припинили через шість днів.
При порівнянні виявилося, що клітини, трансплантовані без лікування антитілами, відразу ж почали відмирати і вже не виявлялися через 3 тижні. Навпаки, особини, які отримували лікування антитілами, підтримували значні рівні трансплантованих гліальних клітин більше 203 днів, і не були вбиті Т-клітинами навіть без лікування.
Також вчені з'ясували, що трансплантовані гліальні клітини, які вижили, можуть створювати мієлінову оболонку мозку, тобто вони взяли на себе звичайну функцію захисту нейронів мозку.
Правда, результати є попередніми через дослідження локальних ділянок, але в майбутньому вчені сподіваються об'єднати свої результати з дослідженнями методів доставки клітин в мозок, щоб допомогти відновити його більш глобально.
