У сні кожен переживає фазу швидкого сну, під час якої люди і бачать сновидіння. Крім цього, в цій фазі очі можуть рухатися під закритими повіками. Довгий час фахівці припускали, що рух очей якось пов'язано з зоровим рядом, що представляється у сні, хоча емпіричного підтвердження цієї гіпотези у вчених раніше не було.
Для того, щоб перевірити це припущення, міжнародна команда дослідників протягом 4 років спостерігала за активністю мозку 19 учасників, в їх числі були люди, які страждають на епілепсію. Особливо уважно експерти стежили за медіальною скроневою часткою головного мозку. Ця ділянка, бере участь не тільки в обробці зорової інформації, але і в її пригадуванні, яке відбувається протягом сну.
Іцхак Фрідом (Itzhak Fried), професор нейрохірургії з Університету штату Каліфорнії (California State University), і його команда заглядала в роботу клітин мозку в період нічного відпочинку.
В результаті фахівцям вдалося встановити, що у відповідь на зорову інформацію, що надходить в медіальну скроневу частину мозку, активуються нейрони в період неспання. Для того, щоб отримати відповідну інформацію, вчені показували учасникам знімки, а пізніше просили згадати фото. Даним чином команда фізіологів виявила, що приблизно через 0,3 секунди після показу знімків, в процесі їх пригадування, у відповідній ділянці мозку відбувається специфічна активність.
Схожий спалах активності вчені фіксували і під час фази швидкого сну, і в медіальній скроневій частці. Відзначимо, що кожний новий спалах активізації нейронів виявлявся після того, як учасник рухав у сні очима. Тому виходячи з отриманих результатів, автори відзначили, що після кожного руху очей люди бачать новий «кадр» сновидіння.
Ювал Нір (Yuval Nir) з Університету Тель-Авіва, Ізраїль (Tel Aviv University in Israel), сказав: «метою нашого дослідження було вивчити процеси, що відбуваються під час сну. Нам вдалося виявити, що електрична активність в період сну дуже схожа на ту, яка відбувається, коли дивишся на щось вперше в житті».
Зроблені висновки спільного дослідження вчених увійшли в статтю, опубліковану у виданні «Nature Communications».