Вчені кафедри хімічної та біомолекулярної інженерії Університету Клемсона використали біоінженерні дріжджі для виробництва омега 3 жирних кислот і складних поліефірів з сечі.
Таке дослідження важливе для життєзабезпечення в обмежених просторах, наприклад, космонавтиці. Звичайні товари та продукти харчування займають вантажний відсік під час польоту в космос, вимагають додаткового палива.
Однак інновація може також служити людям на Землі в місцях обмежених ресурсів, сказав Марк Бленнер, доцент кафедри. В бідніших країнах це може бути способом скорочення відходів виробництва.
Також система на основі дріжджів могла б мати хороший економічний сенс для віддалених військових баз.
Свої результати учені представили на національних зборах та виставці Американського хімічного товариства.
Лабораторія Бленнера працює з дріжджами Yarrowia lipolytica вже багато років. У природі їх штами ростуть на сирі, але також виявлено, що і на розливах нафти.
Дріжджі люблять харчуватися також сечовиною. При цьому вчені використовували інструменти редагування генів і замінили їх генетичний матеріал ДНК. До дріжджів вони додали чотири гени, щоб змусити їх виробляти омега-3 жирні кислоти, необхідні для роботи серця, зору і здоров'я мозку.
Використовуючи аналогічні методи редагування генів, Бленнер і його команда також отримали дріжджі, які можуть утворити поліефірні полімери. Ці сполуки накопичуються всередині дріжджів у вигляді крихітних гранул. Якщо вчені зможуть знайти спосіб зберігання великої кількості гранул, то ці організми перетворяться в пластикове чорнило, наприклад, для 3D-принтера, який здатний друкувати різні компоненти і в космосі, і на землі.
