Дослідження, опубліковане в журналі Nature, збільшує межі використання ДНК для зберігання інформації.
Щоб закодувати дані в геномах бактерій, дослідники перетворили окремі пікселі GIF і зображення в нуклеотиди, які є основним будівельним матеріалом ДНК.
Експеримент показав очевидні переваги для зберігання даних. Жива ДНК відмінно підходить для цього, тому що вона може жити тисячі років.
Учений-комп'ютерник і біолог з Колумбії Янів Ерліх підкреслив, що деякі бактерії можуть виживати в екстремальних умовах, включаючи ядерні вибухи і дуже високі температури. Таким чином, вони функціонують як природні пристрої для безпеки даних.
Між тим, дослідники зацікавлені в використанні живих клітин, які, за принципом біологічного рекордера, відстежують і записують інформацію про процеси, які відбуваються в самих клітинах і навколо них. Це пов'язано з вивченням каталізаторів клітинної еволюції, наприклад, утворенням нейронів у головному мозку та інших.