Антиретровірусний препарат, який використовується для запобігання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, може мати невеликі, але істотні ефекти на дитячий розвиток, як показало нове дослідження.У однорічних дітей, матері яких приймали під час вагітності атазанавір, виявилися злегка знижені показники мови і соціально-емоційного розвитку, в порівнянні з антиретровірусним (АРВ) лікуванням, що не містить атазанавір, кажуть дослідники.
Елен Сі Канілія (Ellen C Caniglia), співробітниця Harvard TJ Chan School of Public Health, і її колеги проаналізували показники здоров'я 917 немовлят, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів, але не набули ВІЛ-інфекцію. Всі матері під час вагітності приймали антиретровірусну терапію для того, щоб зменшити ризик передачі ВІЛ.
Після одного року немовлята були оцінені на стандартному тесті розвитку дитини. Результати показали, що розвиток мови в дітей, матері яких отримували атазанавір, був низьким. Бали за соціально-емоційний розвиток також були нижче у таких немовлят. Проте, різниця була значною тільки для дітей, матері яких приймали АРВ лікування в другому або третьому триместрі, але не в першому.
Це, можливо, відображає той факт, що багато жінок, які почали приймати атазанавір протягом першого триместру переключився на інший режим АРВ на пізніх термінах вагітності.
За показниками мови діти з групи атазанавіра відставали на три пункти, в порівнянні із середнім показником 93, в той час по соціально-емоційним показниками - на п'ять пунктів, в порівнянні із середнім показником в 100 балів.
Атазанавір є типом препарату під назвою інгібітор протеази, який включений до деяких схем АРВ, що використовуються для лікування ВІЛ-інфекції.
