Раніше, більше 100 років тому фахівцем вдалося показати, що сон може підтримувати запам'ятовування подій і фактів. У результаті було продемонстровано, що глибокий сон (фаза повільного сну) дуже важливий для переходу спогадів в довгострокову пам'ять.

Відомо, що імунна система здатна «запам'ятовувати» зустрічі з різними вірусами і бактеріями, збираючи фрагменти антигенів і в підсумку створювати з лімфоцитів Т-клітини пам'яті. Відповідні клітини живуть протягом кілька місяців або років. Вони допомагають людському організму швидко розпізнавати їх і в результаті навчити їх реагувати на повторну зустріч. У процесі використовуються досить маленькі фрагменти, «суть» патогена. А при зустрічі з аналогічними (не ідентичними вірусами і бактеріями), все-таки відбувається вторинна імунна відповідь.

Дослідження вже провели на людях, які показали, що довгострокове збільшення кількості Т-клітин, що відповідають за пам'ять, пов'язане з глибоким (повільним) сном впродовж декількох ночей після вакцинації.

Отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що повільний сон здатний внести внесок у довгострокове запам'ятовування абстрактної інформації, що в результаті призводить до імунної відповіді і адаптивній поведінці. Експерти роблять висновок: недостатня кількість сну може в майбутньому підвищити ризик розвитку різних інфекційних процесів.

Автори припускають, що необхідно провести ще додаткові дослідження для того, щоб зрозуміти яка саме інформація відбирається для збереження її в період сну, а також яким чином відбувається такий відбір.

За словами провідного автора дослідження Яна Борна (Jan Born) з Тюбінгенського університету (University of Tuebingen), для того, щоб розробити більш ефективні вакцини від малярії, ВІЛ або туберкульозу, що працюють на основі імунологічної пам'яті, необхідне існування коректної моделі цієї пам'яті.

Експерти припускають, що порівняння концепцій нейронної пам'яті та імунологічної дозволить створити відповідну модель імунологічної, інтегруючу всі доступні експериментальні дані. А також таку концепцію, яка послужить основою для розробки більш ефективних вакцин.

Дослідження опубліковане у виданні «Trends in Neurosciences», спеціальний випуск в розділі «Погляди».