За словами провідного автора дослідження Джона М. Денніса, доктора філософії і наукового працівника з медичної статистики університету, вже визнано, що не всі люди з діабетом 2 типу повинні лікуватися однаково. Однак до нинішнього часу немає способу визначення кращого виду лікування для конкретної людини.
Нове дослідження показує, що використання дуже простих клінічних особливостей, таких як вік, стать, індекс маси тіла та функції нирок, є найбільш практичним та ефективним методом вибору лікування. Воно також допоможе визначити, які пацієнти найбільш ймовірно зазнають ускладнень.
Такий підхід не означає зміну класифікації людей на окремі підтипи діабету, пояснив Денніс. У дослідженні використані точні характеристики людини і надається найточніша інформація для керівництва лікуванням.
Діабет - серйозне захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), він є основною причиною ниркової недостатності, втрати зору, інсульту, серцевих присутпов і ампутації ніг.
Існує три основних типи діабету, з яких найбільш поширеним є тип 2.
У недавньому його дослідженні автори назвали хворобу гетерогенним і багатофакторним станом, який зачіпає до 95% діабетиків. Їх близько 400 мільйонів у світі.
Враховуючи різноманітну природу діабету 2 типу, вчені зацікавлені в тому, щоб розбити його на категорії і поліпшити результати допомоги для багатьох людей.
Денніс і його колеги відзначають, що раніше певні підгрупи діабету не змогли стати ефективними у виборі більш правильної та ефективної терапії.
Тому на їх зміну може прийти більш простий підхід, заснований на звичайних клінічних вимірах і доступний в будь-якій клініці, вважають британські вчені.
Проаналізувавши набори даних з двох незалежних клінічних досліджень, вони виявили, що методи, які використовують прості клінічні вимірювання, працюють навіть краще, ніж методи по підгрупах.
Це стосується контролю рівня глюкози, роботи нирок та інших важливих показників при діабеті.
Дослідники впевнені, що облік клінічних ознак принесе більше користі клінічній результативності, ніж терапія за підгрупами пациентов.