Автори дослідження з Імперського коледжу Лондона і Гарвардської медичної школи, Медичної дослідницької ради, британскої охорони здоров'я і Національного інституту досліджень кажуть, що є висока ймовірність, що ранні ознаки нападів пропустили лікарі, які приймали людей з іншими проблемами серця, захворюванням легенів або травмами.

Зазвичай лікарі називають такі симптоми серцевого нападу, як біль у грудях, збій у диханні, слабкість або запаморочення, почуття тривоги. Однак біль у грудях часто може бути легкою і її помилково приймають за розлад шлунку. Важливо зосередити увагу на загальну картину симптомів.

Огляд лікарняних записів зроблено у 16% померлих пацієнтів, які лікувалися у госпиталі з іншого приводу.

Дослідники також проаналізували дані по 158711 випадках смерті від серцевого нападу в Англії в період 2006-2010 років і записи за діагнозами за той же період. Виявлено, що більше половини людей (51%) померли від серцевого нападу і не були госпіталізовані за 28 днів. З решти 49% пацієнтів, яких помістили в лікарню, у 8% був поставлений діагноз серцевого нападу відразу. У 41% - набагато пізніше, спочатку їм діагностовано інші хвороби.

Діагнози померлих пов'язували з іншими проблемами серця, серцеву недостатність або фібриляцією передсердь, симптоматичними діагнозами (біль у грудях, задишка або проблеми легенів, включаючи запалення, травми стегна).

Між тим, смерті від серцевого нападу відбуваються за межами лікарні, проміжок часу між появою симптомів та закликом до допомоги практично не змінився з 1980-х років.

Серед постраждалих пацієнти старшого віку, переважно жінки. Серцевий напад у них був викликаний стресом від пневмонії або травми стегна.

Дослідники точно не визначили, чи є в тому вина лікарів, адже часто пацієнти страждають від двох і більше хронічних супутніх захворювань. Вони викликають цілий ряд взаємопов'язаних симптомів. Однак дослідження дає чіткий сигнал для лікарів: завжди шукати ознаки серцевого нападу. Швидко надана допомога є ключовим рішенням для більшості людей.