Американські вчені з Медичної школи при Стенфордському університеті зробили опис, яким чином на рівні мозку відбувається регулювання процесів сну і неспання. Також вченим вдалося з'ясувати, що частково структури системи мозку, що відповідають за реакцію на винагороду, взаємопов'язані також з процесами засипання.Під час проведення дослідів на мишах було з'ясовано, що перетин даних двох систем відбувається в вентральній і тегментальній області середнього мозку. Клітини даної області відповідальні за вироблення дофаміну. Дана область пов'язана ще з такою мозковою структурою, як прилегле ядро. Обидві ці структури пов'язані з регулюванням отримання задоволення. Однак одночасно вони відповідають за процеси сну і неспання.
Вчені-нейробіологи в своєму дослідженні застосували методи оптогенетики, активуючи і дезакттвуючи окремо взяті нервові клітини за допомогою світла. Гризуни поміщалися в клітку з тирсою і паперами, з яких вони будували житло. По поведінці мишей можливо було визначити в якій фазі сну-неспання знаходяться тварини. Таким чином, при гальмуванні нейронів вентральної та тегментальної областей світлом, гризуни засипали моментально після спорудження житла, і їх не здатні були розбудити ні запах котячої сечі, ні запах їжі. Прокидалися миші при активації дофамінових рецепторів.
В результаті експерименту з'ясувалося, що система реакції на винагороду задіяна в підготовці до сну, а саме засипання сприяє зниження рівня дофаміну. Проводячи аналогію з людиною - то поки люди активні і отримують задоволення, заснути їм складно.
Імовірно, даний механізм працює аналогічним чином у всіх хребетних.
